Сільвестр (Малеванський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сільвестр (Малеванський)
 
Альма-матер: Київська духовна академія
Діяльність: священник
Народження: формат невірний
Андрушівка, Шумський район, Тернопільська область, СРСР
Смерть: 12 (25) листопада 1908 або 1908[1]
Київ, Російська імперія

CMNS: Сільвестр у Вікісховищі

Єпископ Сильвестр (в миру Стефан Васильович Малеванський; 10 (22) січня 1828, Андрушівка, Житомирський повіт, Волинська губернія — 12 (25) листопада 1908 рік, Київ) — єпископ Російської православної церкви, єпископ Канівський, вікарій Київської митрополії. Богослов, духовний письменник.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 8, 9 або 10 січня 1828 року в родині священника села Андрушівка Житомирського повіту Волинської губернії.

У 1847 році закінчив Волинську духовну семінарію зі званням студента. 7 грудня 1848 року був висвячений на священника до Хрестовоздвиженської церкви села Червоного, Житомирського повіту. У 1853 році овдовів і вступив до Київської духовної академії, яку закінчив у 1857 році. 24 грудня 1858 року затверджений у ступені магістра богослов'я і бакалавра Київської духовної академії.

15 квітня 1873 возведений у сан архімандрита, а 22 серпня призначений інспектором і професором тієї ж академії. 10 квітня удостоєний ступеня доктора богослов'я.

З 7 листопада 1882 року — заслужений ординарний професор Київської духовної академії.

З 11 квітня 1883 року — ректор тієї ж академії і настоятель Києво-Братського монастиря. 20 січня 1885 року висвячений на єпископа Канівського, вікарія Київської митрополії.

Ректор Київської духовної академії в 1883–1898 роки. 5 березня 1898 року звільнився з посади ректора Київської духовної академії, залишаючись першим вікарієм Київської митрополії і зберігши за собою управління Києво-Пустельним Нікольським монастирем.

З 7 червня по 13 серпня 1900 року тимчасово керував Київською єпархією.

З 14 квітня 1906 року звільнений на спокій. Проживав у наданих йому митрополичих келіях Києво-Софійського кафедрального собору, де і помер в ніч на 12 листопада 1908 року. Чи не задовго до смерті осліп остаточно. Похований на кладовищі Києво-Братського монастиря.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Сильвестр Малеванский. Опыт православного догматического богословия с историческим изложением догматов. — Московская православная духовная академия. — Киев, 1878 (1889 гг). — Т. I-V.
  • Сильвестр Малеванский. Краткий исторический очерк рационализма в его отношениях к вере. — Киев, 1862.
  • Сильвестр Малеванский. Учение о церкви в первые три века христианства, докторская диссертация. — Киев, 1872.
  • Сильвестр Малеванский. Историческое развитие нового пантеизма, как доказательство его несостоятельности. — Киев, 1865.
  • Сильвестр Малеванский. Несостоятельность новейшего пантеизма в решении существования для человеческих вопросов. — Киев, 1867.
  • Сильвестр Малеванский. Труды Киевской Духовной Академии.
  • Сильвестр Малеванский. О БОГЕ = Предустроителе человеческого спасения. — август, 1885. — С. 490-525.
  • Сильвестр Малеванский. О БОГЕ = как выполнителе конечных судеб Своих о мире и человеке (Гл. III. Догмат. богосл.). — июль, 1889. — С. 349-378.
  • Сильвестр Малеванский. «О мздовоздании после частного суда». — май, 1890. — С. 491-538.
  • Сильвестр Малеванский. «О последне суда всего рода человеческого». — июнь, 1890. — С. 3-24.
  • Сильвестр Малеванский. «О воскресении мертвых». — июнь, 1890. — С. 165-217.
  • Сильвестр Малеванский. «Ответ православного на предложенную старокатоликами схему о Св. Духе». — август, 1874. — С. 182-302.
  • Сильвестр Малеванский. «Ответ православного на схему старокатоликов о Пресвятой Деве». — январь, 1875. — С. 1-7.
  • Сильвестр Малеванский. «Ответ православного на схему старокатоликов о добрых делах». — февраль, 1875. — С. 8-78; 167-213.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]